Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вороньок

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вороньок
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вороньо́к, нька́, м. = Воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком. Мир. ХРВ. 139.