Словник української мови (1937)/ворочати
| ◀ ворочання | Словник української мови В ворочати |
ворочатися ▶ |
|
Вороча́ти, ча́ю, єш, гл. 1) Возвратиться. Ворочай, зятеньку, хоч не хутко. Мет. 99. 2) Возвращать. Доганяйте, ворочайте літа молодії. Нп.
| ◀ ворочання | Словник української мови Борис Грінченко В ворочати |
ворочатися ▶ |
|
Словник української мови — В
ворочати
Борис Грінченко
1937
Вороча́ти, ча́ю, єш, гл. 1) Возвратиться. Ворочай, зятеньку, хоч не хутко. Мет. 99. 2) Возвращать. Доганяйте, ворочайте літа молодії. Нп.