Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/воріг

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
воріг
Київ: Соцеквидав України, 1937

Во́ріг, рога, м. = Ворог. Поглянь, Марусю, на поріг, то йде дружбонько, воріг твій. Нп.