Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/ворін

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
ворін
Київ: Соцеквидав України, 1937

Во́рін, рона, м. = Во́рон. Мир. ХРВ. 70. Ум. Воріне́ць. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.