Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вівтар

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вівтар
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́втар, ря, м. Алтарь. Боятися попа та в вівтар не йти. Ном. № 4232. Коли вівтарю служиш, з вівтаря й живися. Ном. № 10422. Ум. Вівтарик. Аф. 315.