Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вівчарити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вівчарити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вівча́рити, рю, риш, гл. Быть пастухом овец, пасти овец. Гол. II. 456. Шух. I. 201.