Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відбороняти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відбороняти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відбороня́ти, ня́ю, єш, сов. в. відборони́ти, ню́, ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерті відборонив, відбороню і я тебе. Рудч. Ск. I. 71.