Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/віджинати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
віджинати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Віджина́ти, на́ю, єш, сов. в. віджа́ти, відіжну́, не́ш, гл. Жать, сжать за долг.