Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відмолювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відмолювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відмо́лювати, люю, єш, сов. в. відмоли́ти, лю́, лиш, гл. Отмаливать, отмолить. Буду просить бога… може ще і одмолю його (сина). Рудч. Ск. II. 115.