Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відморювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відморювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відмо́рювати, рюю, єш, сов. в. відмори́ти, рю́, риш, гл. — бджо́ли. Морить, заморить пчел. Треба перед спасом одморювати бджіл. Волч. у. (Лобод.).