Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відселяти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відселяти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відселя́ти, ля́ю, єш, сов. в. відсели́ти, лю́, лиш, гл. Отделять, отделить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.