Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відтаганювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відтаганювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відтага́нювати, нюю, єш, сов. в. відтага́нити, ню, ниш, гл. Снимать, снять с тренога котелок с варящейся пищей. Чи вже кашу відтаганювати?