Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/відщепляти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
відщепляти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відщепля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відщепи́ти, плю́, пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отделить.