Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/віжки

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
віжки
Київ: Соцеквидав України, 1937

Віжки́, жо́к, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Стор. I. 147. Ум. Віжечки.