Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/візник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
візник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Візни́к, ка́, м. Возница, кучер. Гол. I. 50. Кучерявий візниче, поганяй воли швидше! Грин. III. 491. Ум. Візни́ченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати. Грин. III. 548.