Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/війя

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
війя
Київ: Соцеквидав України, 1937

Війя́, війя́, с. Дышло у воловьего воза. Kolb. I. 67. Рудч. Чп. 249, 250. Один чумак занедужав, на війя схилився. Нп.