Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вікнина

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вікнина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вікни́на, ни, ж. 1) Прорубь в стене для окна. 2) Не заросшее водорослями место на болоте. 3) Воронка водоворота.