Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/вірник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
В
вірник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вірник, ка, м. Доверенное лицо, поверенный.