Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гей

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гей
Київ: Соцеквидав України, 1937

I. Гей! меж. 1) Понуканье для волов, коровы: прямо вперед. Воликів за налигач… та й гей! соб! цабе! помаленьку. Рудч. Ск. II. 142. 2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечерять. К. ЧР. 217. 3) Песенное непереводимое восклицание. Розвивайся сухий дубе, завтра мороз буде, гей завтра мороз буде. Мет. 21. 4) Гей-си = Шугу. Гей-си, гей-си, зозуленько, в темний ліс кувати. Чуб. V. 758.

II. Гей, гей-би, сз. = II. Ге. Вх. Лем. 403.