Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/геп

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
геп
Київ: Соцеквидав України, 1937

Геп, меж. Звукоподражание падению или удару; шлеп. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Геп об землю! Ном. № 6645.