Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гибіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гибіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ги́біти, бію, єш, гл. Хиреть, болеть, страдать от недостатка чего-либо. Гибіла, гибіла моя ненька, поки і зовсім лягла. Переясл. у. Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися добре.