Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гирлига

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гирлига
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гирли́га, ги, ж. Длинная с клюкой палка овечьего пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на гирлигу. О. 1862.