Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гнилиця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гнилиця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гнили́ця, ці, ж. Дикая груша, которую едят только прогнившею. Ном. № 12217. Ум. Гнили́чка.