Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/голопузий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
голопузий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Голопу́зий, а, е. 1) С голым животом. 2) В иносказательном значении: бедный, ободранный, несчастный. Голопузі ви пуцьверинки, а не козаки. Стор. МПр. 144.