Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гордівник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гордитися Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гордівник 		гордівниця ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гордівни́к, ка́, м. Гордый человек, гордец. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гордівник&oldid=608787