Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грабувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грабувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грабува́ти, бу́ю, єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. КС. 1889. III. 670.