Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грайка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грайка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гра́йка, ки, ж. 1) Игра, партия игры. Ходіт до мене на грайку. Вх. Зн. 12. 2) Род сильно жужжащей при полете мухи. Вх. Зн. 12.