Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/граната

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
граната
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грана́та, ти, ж. Драгоценный камень, гранат. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.