Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грання

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грання
Київ: Соцеквидав України, 1937

Грання́, ня́, с. 1) Игра на инструменте. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8. 2) Детские игры.