Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/грець

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гре́ць, ця, м. 1) Музыкант, игрок. О. 1862. V. Кух. 34. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. 2) = Герець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166. 3) Апоплексический удар, паралич, пострел. Грець тебе побивай. Посл. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Грин. I. 246. Щоб його кінський грець узяв. Мнж. 165.