Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гу!

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гу!
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу! меж. 1) Ау! А де ти? гу! сховайсь у ліс, а я в траву. Ном. № 14142. 2) Подражание гудению, напр. ветра. Вітер каже: «гу-гу-гу, сім свит продму». Ном. № 11161. Также о непрерывном звуке плача: А зозуленька як ку, так ку! а я молода, як гу, так гу! Чуб. V. 589. 3) Протяжный выкрик при песне. І-гу! Загнув батько дугу! Шевч. 187. Свекор оженився, батько утопився… І-гу!.. Шевч. 339.