Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/губерець

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
губерець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Губе́рець, рця, м. Губернский чиновник. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.