Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гульнути

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гульнути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гульну́ти, ну́, не́ш, одн. в. от гл. гуляти. Хотілось таки на святий празник гульнуть. Стор. МПр. 153.