Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гільцем

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гільце Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гільцем 		гімн ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гільце́м, нар. Гільцем голий. Совершенно неимущий; гол, как сокол. Черк. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гільцем&oldid=599956