Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гінкий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гінкий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гінки́й, а́, е́. Тонкий и высокий, быстро вверх растущий. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан. Греб. 318.