Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/гінчий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гінчий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гі́нчий, а, е. Гончий. Біжит як гінчий пес. Фр. Пр. 37.