Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дворець

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дворець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дворе́ць, рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований. Гол. I. 205.