Словник української мови (1937)/дерен

by Борис Грінченко

◀ дерезонька

Словник української мови Борис Грінченко Д дерен

деренівка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Де́рен, рну, м. Дерн. Черк. у. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі. Шевч. 204.

Дере́н, ре́ну, м. Раст. Кизил, Cornus mascula. Могилев. у.