Словник української мови (1937)/держава

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
держава
Київ: Соцеквидав України, 1937

Де́ржава, ви, ж. 1) Прочность, крепость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вследствие больших размеров дыры, окружающее ее дерево будет слишком тонко и потому не прочно, не будет держать. То же говорится о планке, напр., если ее слишком вытесать в каком-либо месте: тогда там «буде мало де́ржави». Кременч. у. 2) Поместье; владения. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. ЗОЮР. II. 61. 3) Чаще с ударением на втором слоге. Государство. 4) Власть.