Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дерть

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дерть
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дерть, ти, ж. Крупно смолотая мука для корма скота. Мнж. 166. Сіль дають у нас вівцям весною ранньою, мішають з борошном або дертю з ярого жита, а як нема, то й озиме жито годиться. О. 1862. V. Кух. 35.