Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/джигати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
джигати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Джи́гати, гаю, єш, одн. в. джигну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Хлестать, хлестнуть, ударять, ударить розгами. 2) Кусать, куснуть (о насекомых).