Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дзюбатий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дзюбатий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дзюба́тий, а, е. 1) С большим клювом. Яструби дзюбаті. К. Досв. 99. 2) = Дзюбаний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий. Св. Л. 275. Г. Барв. 447.