Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дно, дна, с. Дно. Ходить, як лин по дну. Ном. № 3238. Ой там плавало судно, позолочуване дно. Лавр. 145. Ум. Де́нце, де́нечко. Сопілочка з барвіночку, калинове денце. Гол. Там тільки на денці… гуща зосталася… пів чарочки. Рудч. Ск. Ой у полі та озеречко, там плавало та відеречко, соснові клепки, дубове денечко. Мет. Ув. Дни́ще.