Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доважувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доважувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дова́жувати, жую, єш, сов. в. дова́жити, жу, жиш, гл. Довешивать, довесить, оканчивать, окончить взвешивать. Важили до заходу сонця, та ще й смерком доважували. Черном.