Словник української мови (1937)/довгаль

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довгаль
Київ: Соцеквидав України, 1937

Довга́ль, ля́, м. 1) Высокий и худой человек. Черном. 2) Кузнецкий молоток с острым и длинным носом.