Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/догоджати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догоджати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догоджа́ти, джа́ю, джаєш, сов. в. догоди́ти, джу́, ди́ш, гл. Угождать, угодить.