Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/догідний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
догідний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Догі́дний, а, е. Пригодный, годный. Таке догідне, що тільки на смітник повикидать. Ном. № 6548.