Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/докіль

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
докіль
Київ: Соцеквидав України, 1937

До́кіль, докіля, нар. = Доки. Дещо. 119. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати. Чуб. V. 549.