Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дотирати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дотирати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дотира́ти, ра́ю, єш, сов. в. доте́рти, тру́, тре́ш, гл. Дотирать, дотереть.