Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дотягати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дотягати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дотяга́ти, га́ю, єш, сов. в. дотягти́, гну́, неш, гл. Дотягивать, дотянуть, дотаскивать, дотащить.